Питання на тему: Суди, судді та народні засідателі

Багато державних установ у Німеччині мають у назві частку «Bund» («федерація»), наприклад Бундесбанк чи Федеральне агентство з питань праці (Bundesagentur für Arbeit).

Основний закон (Grundgesetz) було проголошено 23 травня 1949 року. Відтоді він є основою Федеративної Республіки Німеччина і охоплює основні права та організацію держави.

У Німеччині є різні галузі судочинства, наприклад для цивільних, кримінальних, трудових та адміністративних справ. Який суд є компетентним, залежить від виду справи.

Народних засідателів обирають на п’ятирічний строк, і вони працюють у дільничних судах (Amtsgerichte) та земельних судах.

У сфері правосуддя назви професій захищені законом, а для класичних юридичних професій обов’язковою умовою є другий державний іспит. Йому передує вивчення права.

Судді за Основним законом (Grundgesetz) незалежні. Ця незалежність має не допустити, щоб політичний тиск впливав на справи.

Закон про устрій судів регулює будову та компетенції загальних судів у Німеччині. Закон походить з часів Німецької імперії, і відтоді його кілька разів змінювали.

Професійних суддів у Німеччині, як правило, призначають довічно. Таке становище має гарантувати, що їхні рішення залишаються вільними від зовнішнього впливу.

Поліція у Німеччині переважно належить до компетенції земель (Länder); федеральна поліція виконує завдання, наприклад, на кордонах і в залізничному сполученні.

Народних засідателів добирають за визначеною законом процедурою, що ґрунтується на списках кандидатів. При цьому склад має широко відображати населення.