Націонал-соціалізм і Друга світова війна

Перевірте себе

Питань на цю тему в офіційному каталозі: 17. У застосунку ви тренуєте їх із миттєвим зворотним зв’язком і в симуляції іспиту.

Завантажити в App Store

Прихід до влади 1933 року

30 січня 1933 року рейхспрезидент Пауль фон Гінденбург призначив Адольфа Гітлера рейхсканцлером. Так розпочалася влада націонал-соціалістів. Вона тривала до кінця війни 1945 року. Рейхспрезидент тоді був главою держави Веймарської республіки.

Націонал-соціалісти за короткий час ліквідували демократію. Вони створили диктатуру, тобто владу без вільних виборів і без справжнього контролю з боку парламенту та судів. Влада була в руках керівництва націонал-соціалістів. Так званий «Третій рейх» і був саме цією диктатурою.

Хто критикував владу, мусив очікувати переслідувань. Багато людей жили в страху.

Влада без свободи

У державі націонал-соціалістів не було ні демократії, ні вільних виборів. Вибори у березні 1933 року відбулися під тиском і за нерівних умов. Після цього інші партії були заборонені або саморозпустилися. Зрештою залишилася лише НСДАП.

До цієї влади належали, зокрема:

заборона партій
цензура преси, тобто державний контроль над газетами та ЗМІ
свавільні арешти
переслідування євреїв
політика державного расизму

Свобода преси, вільний розвиток особистості та дієвий захист людської гідності були відсутні.

Друга світова війна та кінець війни

Друга світова війна почалася 1939 року німецьким нападом на Польщу. Вона тривала до 1945 року. Перша світова війна, натомість, тривала з 1914 до 1918 року.

8 травня 1945 року набула чинності беззастережна капітуляція німецького вермахту. Так закінчилася війна в Європі. Адольф Гітлер наприкінці квітня 1945 року покінчив життя самогубством. Але його смерть сама по собі війни не завершила.

Війна забрала мільйони життів. Для багатьох країн Європи кінець війни означав кінець окупації та гноблення.

Расизм і погромна ніч 1938 року

Для держави націонал-соціалістів був характерний державний расизм. Людей за націонал-соціалістичною расовою ідеологією виключали з суспільства, позбавляли прав, переслідували й убивали. Центральне місце в цьому посідало переслідування євреїв.

Євреїв позбавляли прав, витісняли з професій і депортували до таборів. Під час Голокосту націонал-соціалісти вбили близько шести мільйонів євреїв з усієї Європи. Також переслідували й убивали сінті й роми, людей з інвалідністю та політичних противників.

У ніч з 9 на 10 листопада 1938 року націонал-соціалісти та їхні прибічники по всій Німеччині руйнували синагоги, єврейські крамниці та помешкання. Ці погроми часто називають «Рейхспогромною ніччю». Вони були організовані державою й спрямовані проти єврейського населення.

Опір: замах 20 липня 1944 року

Клаус Шенк граф фон Штауфенберг став відомим завдяки замаху на Адольфа Гітлера. 20 липня 1944 року він приніс бомбу до ставки Гітлера. Замах не вдався, Гітлер вижив. Невдалою була й подальша спроба державного перевороту.

Штауфенберг належав до групи чоловіків і жінок, які протистояли режиму. 20 липня нині вважають символом німецького опору націонал-соціалізму.

Пам’ять сьогодні: 27 січня та «камені спотикання»

27 січня з 1996 року є національним днем пам’яті жертв націонал-соціалізму. Цього дня 1945 року було звільнено концентраційний табір і табір смерті Аушвіц.

«Камені спотикання» — це маленькі латунні меморіальні таблички в тротуарі перед колишніми місцями проживання. З іменами й датами життя вони нагадують про людей, яких переслідував або вбив націонал-соціалізм.

Питання тесту на цю тему (17)

Кожне питання з поясненням ви знайдете на сторінках питань. Тренуватися з відповідями можна в застосунку.

ДжерелаDeutsches Historisches Museum: NS-Regime und Zweiter Weltkrieg Deutsches Historisches Museum: Etablierung der NS-Herrschaft Deutscher Bundestag: Der 8. Mai 1945 in der deutschen Erinnerungskultur Bundesarchiv: Ernennung Adolf Hitlers zum Reichskanzler Bundesarchiv: Reichspogromnacht