Міграція до Німеччини

Німеччина як країна імміграції

Перебування в новій країні може бути постійним або лише на певний час. Багато хто приїхав до Німеччини працювати. Інші приїхали з інших причин, наприклад як біженці або до своїх сімей.

Люди з багатьох країн приїздять до Німеччини й сьогодні: працювати, вчитися або до своїх сімей.

Вербування запрошених працівників

У 1950-х і 1960-х роках Федеративній Республіці була потрібна велика кількість робочої сили. Для цього вона укладала з іншими державами угоди про вербування робочої сили. Ці угоди регулювали посередництво та умови працевлаштування. Іноземну робочу силу, залучену таким чином, тоді називали запрошеними працівниками (Gastarbeiter).

Першу державну угоду про вербування було укладено 1955 року з Італією. Це не означає, що раніше в Німеччині не працювали іноземці.

Слово Gastarbeiter («працівник-гість») натякало на лише тимчасове перебування. Пізніше Федеративна Республіка уклала угоди про вербування й з іншими державами, зокрема з Іспанією, Грецією, Португалією та Туреччиною. Проте багато завербованих залишилися назавжди, перевезли сюди свої сім’ї й збудували нове життя. Їхні діти та онуки нерідко народилися в Німеччині. Тож слово Gastarbeiter більше не відповідає дійсності.

Туреччина та цифри

Люди з турецькою історією імміграції — найбільша в Німеччині група за країною походження. Їх близько 2,6 мільйона (станом на 2024 рік).

Проте цифри залежать від способу підрахунку. Хто рахує за історією імміграції, отримає інший результат, ніж той, хто рахує лише тих, хто сам іммігрував. Серед тих, хто сам іммігрував, Польща й Туреччина мають приблизно однакову кількість — по близько 1,5 мільйона (станом на 2025 рік). Громадянство також дає інші цифри. Тому один-єдиний рейтинг сильно спрощує ситуацію.

Контрактна праця в НДР

У Німецькій Демократичній Республіці (НДР; нім. DDR) також працювало багато іноземців. НДР укладала угоди про контрактну працю. Контрактні працівники приїздили, зокрема, з В’єтнаму, Польщі та Мозамбіку.

Ця система була особливою державною процедурою трудової міграції. Вона не була тим самим, що й вербування запрошених працівників у Федеративній Республіці.

Джерела й поняття

Федеральне статистичне відомство, або Destatis, публікує такі дані. Воно розрізняє, наприклад, за історією імміграції, за громадянством і за державою народження.

Хто порівнює дані про походження, завжди має знати джерело й рік збору даних. Надійні джерела також зазначають, за яким визначенням вони рахують. Поняття «міграційне походження» у статистиці теж визначають не завжди однаково. В офіційній статистиці ним позначали людей, які самі, або принаймні один із їхніх батьків, народилися без німецького громадянства. Порівняння за довші періоди можуть ускладнюватися через зміни в способі збору даних.

ДжерелаDie Bundesregierung: Zuwanderungsland Deutschland↗Die Bundesregierung: Gastarbeiter in der Bundesrepublik Deutschland↗Bundeszentrale für politische Bildung: Die Anwerbung türkischer Arbeitnehmer und ihre Folgen↗Statistisches Bundesamt: Bevölkerung in Privathaushalten nach Einwanderungsgeschichte und Herkunftsstaat↗