Праця, профспілки й трудове право в Німеччині

Працівники й роботодавці

Більшість зайнятих у Німеччині працюють за наймом у компанії або державній установі. За даними Федерального статистичного відомства, у 2025 році близько 42,2 мільйона людей були працівниками за наймом. Близько 3,7 мільйона були самозайнятими.

Працівники надають свою робочу силу й отримують за це заробітну плату. Роботодавець — це компанія, установа чи організація, яка їх наймає.

Профспілки та виробнича рада

Профспілки — це об’єднання працівників. Вони представляють інтереси працівників перед роботодавцями. Зокрема, вони домовляються про колективні договори щодо заробітної плати й робочого часу та допомагають членам у конфліктах на роботі.

На підприємстві працівників представляє виробнича рада (Betriebsrat). Якщо в когось є проблема з роботодавцем, можна звернутися зі скаргою до виробничої ради. Якщо вона вважає скаргу обґрунтованою, то намагається знайти з роботодавцем рішення.

Звільнення та суд із трудових спорів

Хто розриває трудові відносини, мусить дотримуватися чинного строку попередження про звільнення. Його вказано в трудовому договорі, в колективному договорі або в законі. Основні строки, встановлені законом, визначає § 622 Цивільного кодексу.

Звільнення не може відбуватися з недопустимих причин. Якщо звільнення видається вам необґрунтованим, можна подати позов про захист від звільнення до суду з трудових спорів (Arbeitsgericht). Для цього, як правило, діє строк у три тижні від отримання письмового повідомлення про звільнення. Тому слід негайно звернутися по пораду.

Суд із трудових спорів вирішує спори між працівниками та роботодавцями, що виникають із трудових відносин.

Вагітність не може бути підставою для звільнення. Закон про охорону материнства загалом забороняє звільнення під час вагітності, якщо роботодавець знає про неї або його вчасно проінформовано. Можливі лише дуже вузькі винятки з дозволу відповідної установи.

Захист від дискримінації

Загальний закон про рівне ставлення захищає людей у професійному житті. Він забороняє ставити людей у гірше становище, зокрема через стать, етнічне походження чи інвалідність. Це діє вже під час подання заявки на роботу.

Типові приклади недопустимої відмови:

• Відповідного кандидата не беруть на роботу, бо він пересувається на інвалідному візку.
• Відповідного кандидата не беруть на роботу через його темний колір шкіри.
• Кандидатку відхиляють лише тому, що вона мати. Це, як правило, ставить її в гірше становище через стать.

Натомість слушні підстави для відмови — це професійна придатність, кваліфікація й досвід. Релігія, стать чи членство в партії не є професійними кваліфікаціями.

Професійне навчання, підвищення кваліфікації та профорієнтація

Хороша професійна підготовка підвищує шанси на кваліфіковану й добре оплачувану роботу. Професії швидко змінюються, наприклад через нові технології та цифровізацію. Тому дорослі мають продовжувати вчитися й після завершення професійного навчання.

Існує Центр професійної інформації (BiZ). Він належить до Федерального агентства з питань праці (Bundesagentur für Arbeit). Там можна знайти інформацію про професії, навчання та подання заявок на роботу. Центр допомагає й у пошуку місця для професійного навчання.

Що вираховують із зарплати

За постійного працевлаштування з брутто-зарплати утримують податок із заробітної плати і внески на соціальне страхування. До них належать внески на пенсійне, медичне страхування, страхування на випадок потреби в догляді та страхування на випадок безробіття.

А от податок на додану вартість із зарплати не сплачують. Він міститься в ціні товарів і послуг, тож під час купівлі його фактично сплачують покупці.

ДжерелаEckzahlen zum Arbeitsmarkt - Statistisches Bundesamt↗Mitglied in der Gewerkschaft werden - Deutscher Gewerkschaftsbund↗Arbeitsgerichtsgesetz↗Bundesministerium der Justiz: § 1 AGG – Ziel des Gesetzes↗Bundesagentur für Arbeit: Das Berufsinformationszentrum (BiZ)↗