Виборче право та виборчі принципи в Німеччині

Перевірте себе

Питань на цю тему в офіційному каталозі: 10. У застосунку ви тренуєте їх із миттєвим зворотним зв’язком і в симуляції іспиту.

Завантажити в App Store

Хто може голосувати?

На виборах до федерального парламенту (Bundestag) голосувати може той, хто є німцем у розумінні Основного закону. Крім того, у день виборів людині має бути щонайменше 18 років. Вік, з якого можна голосувати, визначено в Основному законі та у Федеральному законі про вибори. Інші правила, наприклад щодо місця проживання, теж закріплено у Федеральному законі про вибори.

Право самому голосувати називається активним виборчим правом. Право самому бути обраним називається пасивним виборчим правом. Поняття на кшталт виборчої кампанії чи виборчої процедури означають щось інше.

Саме проживання в Німеччині не дає права голосувати на виборах до федерального парламенту.

П’ять принципів

Вибори до федерального парламенту, згідно зі статтею 38 Основного закону, мають бути загальними, прямими, вільними, рівними й таємними. Що це означає:

загальні: усі, хто має право голосу, можуть голосувати.
прямі: виборці обирають депутатів безпосередньо, без проміжної ланки.
вільні: нікого не можна змушувати голосувати певним чином чи неправомірно впливати на нього.
рівні: кожен голос враховується однаково.
таємні: ніхто не може дізнатися, як людина проголосувала в кабіні для голосування.

Особливо відомі поняття «вільні», «рівні» й «таємні». Лише коли виконано всі п’ять принципів, вибори вважаються демократичними в розумінні Основного закону.

Ці принципи закріплено в Основному законі, і вони гарантують, що вибори проходять чесно.

Свобода означає також: жодного обов’язку

Вибори вільні, якщо рішення ухвалюють без примусу. Сюди належить і те, що можна вирішити не голосувати. Голосувати в Німеччині — право, а не обов’язок. Тож той, хто залишається вдома, не порушує закон.

Ніхто не повинен зазнавати негативних наслідків через свій вибір на виборах. Брати гроші за певний голос — це не вільні вибори.

Кабіна для голосування захищає таємницю голосу. Там ніхто не бачить, як людина голосує. Ніхто не зобов’язаний розкривати, за кого він проголосував.

Регулярні вибори та зміна уряду

Вибори проходять регулярно. Каденція федерального парламенту триває чотири роки. Якщо на виборах змінюється більшість, федеральний парламент може обрати іншого федерального канцлера (Bundeskanzler) чи іншу федеральну канцлерку.

Так воля більшості виборців визначає, хто править. Отже, зміна уряду можлива без насильства.

Демократія тримається на тому, що більшість може змінюватися. Виборці вирішують заново на кожних виборах. Тому регулярні вільні вибори — ознака демократії.

Бути обраним

Пасивне виборче право — це право самому висунути свою кандидатуру й бути обраним. Хто хоче балотуватися, має бути повнолітнім.

На виборах до федерального парламенту людина має два голоси. Першим голосом обирають особу у виборчому окрузі. Другим голосом обирають партію.

У день виборів

У день виборів голос віддають на виборчій дільниці. Хто не може проголосувати на місці, може проголосувати поштою. У виборчому бюлетені вказано кандидатів і партії.

Після виборів члени виборчих комісій підраховують голоси. Ця волонтерська робота — повсякденний приклад участі в житті держави.

Питання тесту на цю тему (10)

Кожне питання з поясненням ви знайдете на сторінках питань. Тренуватися з відповідями можна в застосунку.

ДжерелаGrundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland Grundgesetz für die Bundesrepublik Deutschland Wahlrechtsgrundsätze - Die Bundeswahlleiterin Aktives Wahlrecht - Die Bundeswahlleiterin